Жив та був собі Сірко ,
Добрий був собака .
Їв сметану й молоко ,
Та потроху гавкав .
Мав родину і житло ,
Друзів і повагу ;
Та старий був вже Сірко ,
Мав не ту увагу .
Та сміливості йому
Було не позичати ,-
Усі роки він тому
Служить біля хати !
За городом щільний ліс ,
Звірів там багато .
Якось хитрий , мудрий лис
Захотів курчати !
День пройшов ,настала ніч ,
Вже Сірко дрімає ,
Але раптом : в чому річ ?
Хто курей лякає ?
Як загавкає Сірко ,
Слідом всі собаки !
Лис побіг десь за село
З такого переляку !
І продовжує Сірко
Хату захищати .
Їсть сметану й молоко
І живе багато !
СiРКО
© Copyright: Леся Габова, 2013
Свидетельство о публикации №113021007456
Свидетельство о публикации №113021007456
Рецензии