Сьогоднi знов приходили слова...
Я вкотре щільно зачиняла двері…
Ідіть собі! Вам місця тут нема –
Бо спокій мешкає в моїй оселі…
Тут за вікном весняний дощик сіє,
І ніжно так торкається долоні,
І не бентежить лоскіт безнадії,
А божевілля оминає скроні…
Та раптом тепла викохана мрія
Потужно вибухне веселкою видіння,
И творча мить пророцтва, потрясіння
Осяє всі пересічні події, –
І надихає знов одвічна благодать –
То ж, не барися, слів потужна рать!
Свидетельство о публикации №113021005484
Маргарита Метелецкая 10.02.2013 15:30 Заявить о нарушении