Коли страх охоплює твоє тіло,
Не можливо тоді про щось мріяти,
Увесь я не під власний ніяк собі,
В собі потрібно щось змінювати.
Ти відкидаєш цей не потрібний страх,
Він як магніт повертається знову,
Розмова лише з близькою людиною,
Дасть тобі таку необхідну силу.
Змінити його на краще життя,
Поверне тобі стимул руху,
Горе тому, хто не слухає нас,
І не підтримав розмову.
Чого ти боїшся, кого?
Того, що не може здійснитись?
Ілюзія це: страху цього,
А як собі це пояснити?
Коли страх
© Copyright: Артур Константинов-Винницкий, 2013
Свидетельство о публикации №113021000121
Свидетельство о публикации №113021000121
Рецензии