Ганна Осадко. Как солнце

                Ганна Осадко
 
        КАК СОЛНЦЕ.

Средневековье — вечно. Как тогда
Плывут туманы. Сонная вода.
А люди жгут и души, и солому
И дым в дома заходит и во сны
и ленточкой вплетается. Весны
не будет долго. Зёрныщку малОму      

пусть хватит сил и мудрости — дойти...
до сути,до основы, до пути
и этот путь — извечный и знакомый -
всегда — каким бы ни был этот час -
Любить.Так - просто. Каждого из нас.
Как солнышко — для всех -
и для любого -

отдельно.

   Ганю, перепрошую, змінив трохи зміст в останньому рядку ( для всіх разом, та для кожного окремо).
   Якщо не згодна — уберу негайно.
                Гліб.

       Одреагуй, будь ласка...

               ВАРИАНТ
   
                умело
прийти к своей основе, сути,цели...



     Пусть хватит сил и мудрости - дойти
     до сути,до основы, до пути
     и этот путь - извечный и знакомый



              *   *   *


 як сонце
Ганна Осадко
Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
А люди палять душі та солому,
І дим у дім заходить, і у сни,
Як стрічка, заплітається. Весни
Не буде довго. Зернятку малому

Ще треба сил і мудрості – дійти
До суті, до основи, до мети,
І та мета – довічна і зникома –
У міжсезоння (чи безчасся) час
Любити. Просто. Кожного із нас.
Як сонце –
що для всіх
і що нікому.

© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111110508772