Шумлять гаї, птахи співають
Та болить лиш душа від розпуки
Що люди людей у боях убивають
І тягнуть насильно в тортури і муки
Котрі радість й жагу викликають
В людей негідних і жорстоких
І що мудрість у світі карають
Нездатні до думок глибоких
І що тоді, як невинні страждають
Не вилазячи з ями біди
Винні у розкошах поживають
І що дурні керують завжди.
18.10.2008 р.
Душевний бiль
© Copyright: Владлен Лагун, 2013
Свидетельство о публикации №113020906181
Свидетельство о публикации №113020906181
Рецензии