Чиновники

        Володимиру  Маяковському.
              1               
«На  світі  так  давно  ведеться,
Що  нижчий  перед  вищим  гнеться.
А  більший  меншого  стусає  та  ще й  б’є,
Бо  в  нього  сила  є.»
Розумник  Глібов  написав
В  тваринах  нас  повиставляв:
Лисицями  чи  то  Зайцями,
Ведмедями  або  Вовками,
Цапами,  Мавпами , Ослами -
Хто  не  прижився  поміж   нами!          
Така  вже  братія  чиновна -
Земельна  чаша  нею  повна.
Чи  то  держава , чи  община -
Чиновник тут  своя  Людина.
В  державі  -  світський ,               
 святий - в  храмі:
Попи, рабини, ксьондзи,  лами.
Є  і  порядні поміж  ними -
Вони  чужі  поміж  своїми!
               2
В  державі  служить  він системі,
В общині  вже  по  божій  темі:
А  суть  одна - прямо з  лиця -
Все  ради стану  й  гаманця.
За  стан  хабарики  дере,
Де і не  сіяв - то  збере,
За   щедру  плату  гріх  прощає,
На  кривду  очі  закриває.
Сам  кривдить,  гнобить,  гріховодить -
Державі  і  общині  шкодить…
                3
Це - дрібна  рибка,  а  акули
На  все  народне  зводять  скули.
Їм  міліарди  подавай
Та  у  офшорах оформляй .
Патріарху-Ватикан  у  граді  Кия,
Президентові – Міжгір’я.
Чиновна  братія  живе,
Гребе , грабує , ріже,  рве.
                4.
Чиновників  й  сановників  оцих
Не  красить  сан  чи  світська  влада.
Творити  зло – великий  гріх,
Та  знати  зло – велике  благо!
«Кожному рот  дере  ложка  суха.
Чи  є  хто  на  світі,  щоб  був  без  гріха?»
Сковорода із  вічності  прислав,
Де  про  земне в нас запитав…
Народ  в  наївності  своїй
Йме  віри  цнотливості  повій.
Як  добре  нам  в  країні  жить,
Де  сотня - краде,  мільйон - спить!