К И I В

З  древніх  глибин  тисячоліть
Зорею  в  небі  височить
Мій  рідний,  серцю  любий  Київ,
Одна  із  трьох  земних  святинь -
Життя  людського  пуповин,
В  майбуття  іде  сміливо.

З  давніх  давен   величаво
Творить  й   очолює  держави
Семигорний  гордий  красень:
«Вічність,  історичність  і  сакральність,
Соборність,  самостійність  і  державність» -
Сонце  сяє  в  ньому  ясне.

Арійцям  був  дороговказ
Від  Арктиди   на  Кавказ -
Аратту – Оратанію  збудували.
Трипільців  міцно  він  тримав,
І  гордих  скіфів  вдовольняв,
Готи  і  гунни  князювали.

Народ  і  землі  він  збирав
Та  у  держави  всіх  єднав,
Творив  імперії  могутні:
Велика  Гунія  зросла,
І  всю  Європу  зайняла,
Горнула  до  Дніпра – Славути.

Слов’янське  братство  в  нім  збулось,
Собі  Столицю  завело.
Хозари  лізли  панувати:
Іудаїстський  правили  закон,
Перейменували  у  Ціон,
Щоб  звідси  світом  керувати.

Недовго  смута  в  нім  була,
Прогнав  він  цих  посланців  зла,
Русинів  народив  могутніх.
Київська  Русь  тут  розцвіла,
Східну  Європу  обняла,
Не  відаючи  ще  про  зле  майбутнє.

А  темна  ніч  зі  Сходу  йшла, 
В  століття  рабства  завела -
Монголи  навалилися  заклято.
Литовці,  ляхи,  москалі
Русинів  гнули  до  землі,
Але  прийшло  свободи  свято.

Дніпро  водою  всіх  поїв
І  разом  з  Києвом  сивів,
Вражав  красою  при  любій  погоді,
Протягом  багатьох  тисячоліть
Національну  пам'ять  джерелить
У  серце  і  в  душу  народу.

Вічний  у  просторі  і  часі
Плекає  він  арійську  расу -
Народу  й  нації  твердиня:
«Вічність,  історичність  і  сакральність,
Соборність,  самостійність  і  державність» -
Свята  столиця  України.
*Використані  деякі  матеріали  творів  Ю. Канигіна  та  І. Каганця.