Розпяття

Жадоба  помсти,  злоби  багаття
Кримінальних  олігархів – багатіїв
Тягнуть  жінку  на  розп’яття,
Сам  очільник  повелів.

Зайди - Асанджі  і  Шмульзони,
Злодії,  бандити,  шахраї,
Котрим  не  писані  закони
На  окупованій  землі.

Пристосуванці  й  посіпаки,
Мухомори  й  будяки,
Що  мали  на  врядування  знаки
Лиш  страдниці  цій  завдяки.

Зграя  інфляцією  лякала,
Коли  вперше  і  в  останнє
Бабцям  вкрадене  вертала,
Гуло  їх  гавкання  й  гарчання.

Вона  по - справжньому продала
Комбінат  «Криворіжсталь».
Вони  ж  країну  обдирають,
Така  мерзотна  в  них  мораль.

Усі  б  проблеми  порішали -
По  ощадбанку,  пільговиках,
Якби  об’єкти  продавали,
А  не  крали  по  кутках!

Коли  оранжева  Україна
В  Європу  мчалася на  крилах,
НАТО  й  ЄС,  в  діях  єдині,
Україні  «Мюнхен»  учинили.

Маєтки  й  гроші  криміналу
Давно  в  Європі  осідають,
То  ж  перекриють  їм  канали,
Як  дійсно  права  поважають.

Жирує  зграя  ненаситна,
Майно  на  себе  оформляє,
Грабують  Україну  спритно
Й  у  феодалізм  заганяють.

Вони  не  жінку  зневажають,
Ореол    її  могутній,
Долю  України  розпинають,
Її  сьогодення  і  майбутнє!

Перед  народом  й  перед  нею
У  олігархів  тваринний  страх,
Тому  вовчою  зграєю  своєю
Свободу  нищать    на  очах.

Тремтіть  тирани  і  бандити,
Гордо  мужайтесь,  бранці  долі,
Недовго  їм  народ  душити,
Козацтво  вирветься  з  неволі!

Є  Божий  суд,  урядники  безчесні,
Його  не  можна  ошукати,
Ваші  діла  і  помисли  зловісні,
І  ваша  кара - на  головах  ваших!