Осіння ніч. Біла ніч.
В холоднім небі – ні хмаринки,
Земля в дрімотнім відпочинку
З місяцем повним віч - на - віч.
Безкрайнє небо вабить, волить.
Повітря смачне і духмяне
Душевні і сердечні рани
Цілющим подихом знеболить.
Зірок табун – блискучий сум.
Легенький вітерець гуляє.
Місяць з небес спостерігає,
Тривожить безліч різних дум.
Природа спить, а час летить.
І простір в просторі гуляє,
Спустошує і наповняє
Хвилюючу життєву мить.
Глупа ніч. Ніч протиріч
Між минулим і майбутнім
У битві сподівань могутній
Міждоль, міжслів і межиріч.
Ця ніч пройде. Нове буде.
Тумани хмуро землю вкриють,
Зимою, холодом повіє,
І лист, мов доля, опаде.
Осiння нiч
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113020804460
Свидетельство о публикации №113020804460
Рецензии