Журба
Вже й осінь настала,
Сонце з неба мало світить,
В яр тумани впали.
Вода чорніє у ставку,
Вітер хвилю гонить,
Шум тривожний у гайку,
Стих пташиний гомін.
Лист зривається й летить
У негожу днину,
Серце козака болить –
Дівчина на чужині.
Чужу матір в Італії
Тужно доглядає,
Його мила конвалія
В наймах пропадає.
Не родись красивим,
А родись щасливим:
Плаче дівча на чужині
За краєм і милим.
Свидетельство о публикации №113020804357