Весна

Ночі  коротші,  а  дні  довші,
Місяць  сонцю  уступає
Світильну  свою  ношу,
Все  піднімається  і  оживає.

Занепокоєння  в  природі,  
Проміння  сонця яскравіють,
Прийшло  замішання  в  погоду,
Сніги  місцями  потемніли.

Сочаться   сльози  в  чисту  воду,
Вдень – озерце,  очиці   - зранку,
Мороз  ще  має  насолоду
Тепло  обняти  на  світанку.

Вітер  хмари  розганяє,
І  хуртовини  не  пускає,
З  неволі  сонце  визволяє,
Мороз  в  вуздечку   одягає.

В  гілках  надія   оживає,
Бруньки  губи  надувають,
Горобчик  з  гнізда  виглядає,
Сусідку  ластівку  чекає.

Курличуть  в  небі  журавлі,
Тривожний  гомін  їх  несеться,
Спішать  до  рідної  землі,
Хоч  вона  ще  холодом  озветься.

Дівча  у  люстерко  сміється,
Мрійливо  косу  заплітає,
Весною  юнка  в  ній  проснеться,
Що  ще  так  солодко  дрімає.

Скоро  загуркоче  грім,
Змія  здійметься  над  полями,
Села  й  міста  в  світінні  тім
Омиються  весняними  дощами.