У морі Забуття
Є острів Самота,
Страждає там життя
І в будні й на свята.
Там довгу темну ніч
Міняє сірий день,
Без постатей й облич,
Безмовний наче пень.
Там розпач напада,
Рве душу на шматки,
Безвихідь – сліпота
Затягує в пастки,
В провалля небуття,
Де щезне назавжди,
На жаль і каяття
Не відверта біди.
У морі Забуття
Є острів Самота,
В стражданнях там життя
Зникає без сліда.
06.12.07.
Самота
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020802201
Свидетельство о публикации №113020802201
Рецензии