Сумую…
Ти вибач, що так відверто!
Ти ж знаєш, я дуже вперта!
Рятую…
Себе, чи то всесвіт - не знаю,
Коли в темряві знов засинаю.
Забула…
Ім’я, що створила для сина,
Згадати вже майже знесила …
Хотіла…
Щоб разом з тобою злетіла,
Та я розгубила шматки від тіла.
Прощаю…
Всіх інших собою вщент пригощаю.
Гвалтую…
При тому занадто гнівом смакую.
Сміюся…
Надіюсь, що розіб’юся .
Чекаю…
Та світла уже не вмикаю.
Вслухаюсь…
Від сяйва жалю задихаюсь.
Стираю…
Спогади гумкой до краю.
Вмираю…
Бо як не як, а кохаю,
Та душу поетові надихаю…
Нехай...
То он він який – мій Рай.
Сумую... ти вибач!
© Copyright: Кристина Медина, 2013
Свидетельство о публикации №113020801429
Свидетельство о публикации №113020801429
Рецензии
Спасибо. Слышали бы Вы мой голос, надрыв и видели бы душу, написавшую такое...
Спасибо :)
Кристина Медина 01.04.2013 20:50 • Заявить о нарушении
Спасибо :)
Кристина Медина 01.04.2013 20:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.