Посвящение самому себе. Пророк
Пророк
Я вклав любов свою в пiсень слова
Та чи менi хто пiсню заспiва?..
Не величальну хай вже, не вiнчальну -
Ту, жалiбно-сумну, оту - печальну
Якiй давно придуманi слова
Душа з якою в Вiчнiсть вiдплива
Життя рiкою вниз по течii...
Чи дочекаюсь я хоча б ii?..
Я всю любов свою вкладав в пiснi...
Чи хто за це подякуе менi?
Чи усмiхнеться, пiсню заспiва?
Чи скаже пiдбадьорливi слова?..
Уваги дочекаюсь вiд жiнок?..
Чи покладе лавровий хто вiнок?..
Чи голову обкрутять гiлочки
Терновi, на якиих - лиш колючки?..
Чи ,,на руках носитимуть " мене?..
Чи слава, як i багатьох, мине?..
Чи хто збагне душi моеi суть?..
Чи на руках повiльно понесуть
Туди, звiдкiль немае вороття?..
Чи слави дочекаюсь за життя?..
Та чи заплаче хто небудь з жiнок
Як понесуть попереду вiнок
Не той вже, на якому колючки-
Той, що на ньому - штучнi квiточки
Стрiчки i написи на iхнiм тлi
Кому й вiд кого, писанi в жалi...
Я вклав любов свою в пiсень слова
Та чи менi хто хоч поспiвчува?..
Хто я такий? Пророк чи не Пророк?
Можливо, й нi, бо не отримав строк
За своi вiршi, за своi пiснi
I не загрожував нiхто менi
Нiхто менi могилу не копав...
Пiд самоскид i досi не ,,попав"
Не ,,вiшали" на мене й кримiнал
В Азербайджанi - вiдвiдний канал...
А в Мопрi я пiд вила не ,,попав"
Пiд транспортер -той, що зерно хапав...
Вiд чаду в хатi також не ,,заснув"
I на ,,Нахiмовi" не затонув...
Були Черкаси i Кiровоград
Та я чужих не дослухавсь порад
То я Пророк чи, може, не Пророк?..
Одежу зношую всю - до дiрок...
I шлунок мiй напiвпустий завжди
Привчив його до хлiбу та води
Думкам своiм не встановляв межу
Що думаю - те людям i кажу
Живу, де народивсь - не в вигнаннi...
Пророки ж - тi живуть на чужинi
Ix у Вiтчизнi, кажуть, не бува...
Бо й соловей на волi лиш спiва
В садочку вiн виспiвуе - ,,тьох - тьох!"
Пророк, щоб знали, вартий десятьох
Чи й бiльше...Тiльки ти собi затям
В Вiтчизнi вiн не бажаний властям
Не так вiн сам, як стрiй його рядкiв...
Як ще й держава повна жебракiв...
Де тонами крадуть- що iм центнер?..
Де кожен сотий- корупцiонер!..
Пророк про це мовчати не бажа
Вiн багатьом в державi заважа
В тiй, прогнила що до самого дна
В нiй мае буть Людина хоч одна
Яку за правду не злякае строк
Тюремний...А назви ii ,,пророк"
Чи ,,дисидент", господар чи слуга...
Не в назвi суть - нам правда дорога!
Я хочу буть правдивим - не брешу
Мене не тягне i до ,,баришу"
Менi не свiтить i за правду строк...
То, може, я нiякий не пророк?..
Хто я такий? Чи Божий обранець?
Чи на комусь другому мiй вiнець
Отой вiнець, що призначавсь менi?..
Я правдолюб - я не служу брехнi...
Кажу я вголос - нi, я не мовчу
Уважний до дитячого плачу...
Не можу, коли плаче немовля...
Цей плач я впiзнаю iще здаля...
Той не творець, в кому нема iдей...
Так й мати - Украина без дiтей...
Хто винен в тому, що тяжка пора
I наше поколiння вимира?..
Таким випадкам я вже втратив лiк
Коли жiнки народжують калiк...
Одних - народжують, других - життя
Сортуе на коштовностi й смiття...
Нема ,,середнiх" - ,,лiвi " е i ,,правi"
Той- в смiтнику, цей - в дорогiй оправi...
У бiдняка пiд оком вже синець
У грошовитого в грудях - свинець...
Вiд голоду десь плаче дитинча
Багатому - й на ,,Мерса" вистача...
Багатих мало, бiдних - iх тьми-тьма -
Тих, в кого i на хлiб, бува, нема
Як лопне в багатьох iз нас терпець
То прийде всiм ,,iмущим власть" кiнець!..
До цього, Боже, нас не доведи
Не доведи краiну до бiди!..
Як не було колись що вкинуть в рота
Нас довели всiх до ,,переворота"
Зчинили й громадянську ще вiйну
Чим душу загубили не одну...
На себе вiзьме той тяжку вину
Хто мiжусобну розпочне вiйну?
Для кого та вiйна- мов той парад?..
Вiйна - це як iде на брата - брат
I убивають де без каяття...
Й не так цiнуеться людське життя...
Для ,,яструбiв" корито, для ,,шулiк"
Вiйна завжди породжуе калiк...
До казна чого може призвести...
Пророче! Ти вiйни не допусти!
Ти ж бачиш на багато лiт вперед!..
Про наслiдки вiйни всiх попередь...
Коли ж кого вiйна та не ляка
Скажи iм, що iх в тiй вiйнi чека...
Скажи iм про кориснiсть мирних справ
Та ще про калорiйнiсть гарних страв
Смак iнших блюд, та про жiнок - красунь...
Вiйни початок хоч на час вiдсунь
Хай зроблять вояки назад хоч крок
Ти зможеш це зробить, бо ти ж - Пророк!
Тобi вiд Бога даний Божий дар
Щоб змiг ти вiдвести вiйни удар
Бо сказано в Писаннi ,,Не убий"
Пророк на це лиш здатний - не любий...
Зумiй слова такi в душi знайти
Бо хто добро це зробить, як не ти?
Бо люди е так само - там i тут...
У тих i цих - вiйськовий е Статут
У тих - молитва, а у цих - намаз...
Та всi вони виконують наказ!..
У тих - Iсус, у цих вже - Магомед
Та тим i цим ох, на вiйнi не мед!..
Бо на вiйнi всi ближче до кiнця
Життя...I стукають в грудях серця
I кров в артерiях людських тече
I як не ти - пiдставить хто плече
Тому, хто украiнець чи араб?..
Буддист, чи мусульманин - та не раб?..
Хто в нетрях словоблудства заблукав
Та iстину нiде не вiдшукав?
Зроби назустрiч iм рiшучий крок
Ця iстина - в тобi, бо ти ж - Пророк!
Ця iстина - вона на всiх - одна
Хто в неi вiрить - тих вона една
У кого погляди на свiт однi
То iм приносять радiсть мирнi днi
Тож постарайся ти, Пророк, як слiд
Щоб вiд вiйни не лишився i слiд!..
Хто з них правий, хто нi - сам зрозумiй
I думку цю iм довести зумiй
Щоб з них нiхто не тиснув на курки
А щоб зiйшлись для потиску руки!
Щоб кожен з них зробив свiй мирний крок
Як зможеш так зробить, то ти-пророк
А не зумiеш ,,нi "сказать вiйнi
Тодi нiякий не Пророк ти, нi!..
Я хто такий? Пророк чи не Пророк?
Колись мене тягнуло до зiрок!..
Дивився в телескоп, мов астроном..
Тепер мене хвилюе гастроном-
Чи цiни там великi, чи малi?.
Мене хвилюе те, що на Землi...
Я вiдпочинок дав своiм очам
Вже перевагу вiддаю харчам...
Мене хвилюе те, що поруч е...
Дивуе всiх ,,приземлення" мое...
Тепер менi болить мiй власний бiль
В думках - мiй дiм i мiй автомобiль
Моя дружина, купа дiточок...
Кудись вже зник той биль - вiд колючок
Тернових...Iх немае вже!.. Нема!!
Навiщо бiль терпiть отой дарма?.
Я грiх чужий на себе не звалив...
Не злю нiкого, як ранiше злив...
А й справдi - нащо нам чужi грiхи?..
Вже мною задоволенi ,,верхи"!
У вчинках я - до них вже на шляху..
.Ще трiшечки - i буду ,,наверху!.."
...Я на горбi!.. Внизу - коней табун...
Та не пастух вже я , я вже - трибун!..
Тепер я вже - знавець чужих культур
Я бачу все з найвищих верхотур!..
Там, вдалинi, за краем бачу край...
Знедоленим я обiцяю рай...
Щасливим - щоб щасливими й були...
А дiткам - щоб, мов квiточки, цвiли
Я скривдженим пораду дам таку:
Як скривдить хто - пiдстав другу щоку...
Як хлiб вiдсутний - йди шукай курай...
Як тут страждаеш - там чекае рай...
Чекай терпляче - прийде всьому строк...
Як так кажу я, то чи я - Пророк?..
FutXitFanKom
Свидетельство о публикации №113020810912
Или уже им стал ?
Вообщем не важно, скажи ка Гриша, есть в Украине такой же сайт как стихи.ру ?
Мне интересно было бы посмотреть чем украинские поэты дышут.
Сергей Савищев 09.03.2016 20:21 Заявить о нарушении
Григорий Комарицкий 09.03.2016 22:17 Заявить о нарушении