СВОЯ ХАТА

Мріють  юні  молодята
Про  дах  над  головою:
В  своїй  хаті  й своя  правда,
І  сила,  і  воля*.

З  великими  бажаннями,
Своїми  руками,
Невпинними  стараннями,
З  щирими  думками.

Річку  мале  джерело
Стрімко  починає,
Мале,  та  своє  житло
Майбутнім  вітає.

Заджерелиться  життя,
З’являться  притоки -
На  роки  і  на  віки
Життєдайні  соки.

У  сімейному  затишку,
В  повазі  і  згоді
Любов  панує  без  залишку
При  любій  погоді.

Чоловік  лиш  той  відбувся,
Що  справу  має,  й  хату,
Син  в  якого  народився,
Сад  почав  саджати.

Жінка  має  справжню  долю
Як  матір’ю  стала,
Дружиною  законною,
Сама  загосподарювала.

Того,  хто  обставини
Й  себе  перемагає,
Бог  тримає  за  пазухою,
Люди  поважають.

Собі  й  людям  докажіть,
Що  любов  вартує,
Мету – мрію  бережіть
Й  доля  вас  почує.

Не  звикайте  до  краси, 
Хай  завжди  хвилює,
На  все  життя,  і  всі  часи
Щастя  вам  дарує!
______________________________________________________
*Шевченко Т. Кобзар.  «Просвіта».  К., 1993,  С.  246.