Чом щастя, мов птиця,
Де хоче літає,
Де хоче гніздиться,
Де хоче співає.
Чом щастя до мене
Не хоче літати,
Мо’ долею вчене
Старих оминати.
Щасливих довічно,
Напевно, немає,
Мо’ це і логічно,
Що кожен страждає.
Страждань не пізнавши
Не взнать що є щастя,
І буде так завше,
Змінить це не вдасться.
Тож в кожного щастя
Від інших відмінне,
Впізнати чи вдасться
Своє незамінне.
01.06.08.
Щастя
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020702098
Свидетельство о публикации №113020702098
Рецензии