Аннабель Лi

Це сталося  дуже давно,
Жило і цвіло на землі
В королівстві біля шумного моря
Дівча, що звалося Аннабель-Лі.
Я закохався і кохали мене
Й не тривожили інші думки.

В королівстві біля шумного моря
Були ми ще малими дітьми,
Але кохання сильніш за доросле
Єднало нас з Анабель Лі .
Навіть ангели, що дивились на нас
Щасливі як ми не були.

Їх заздрість обернулася тим,
Що у холодні і вітряні дні
В королівстві біля шумного моря,
Змерзла моя Аннабель Лі
І приїхали родичи знатні
Й відібрали у мене її.

В королівстві біля шумного моря
Поклали її до труни.
Але втіхи ангелам нашим
Вони не змогли принести.
Так! Їх заздрість причина!
Вітерприходив до неї вночі!
В королівстві усі про це знають!
Він згубив мою Аннабель Лі.

Але наше кохання сильніше за все,
Й  найдовше на цій землі!
І ні демони, і ні ангели
Не розлучать нас із Аннабель Лі!
На місяць дивлюсь і все мрію про те,
Як зєднаюся з Аннабель Лі.
Кожної ночі дивлюсь на зірки,
Й бачу в них свою Аннабель Лі.
В королівстві біля шумного моря
Очі закривши бачу її -
Наречену свою, що так солодко спить
У морем омитій труні