Барвами небо заграло,
Сонечко сіло за край,
А янголятко благало,
Сонечко ще не лягай.
Вдома немає нікого,
Дівчинці страшно одній,
До Миколая святого
Мовить схотілося їй.
“Тато розвівся й поїхав
Десь у далекі краї,
Мама до ранку утіхи
Має за гроші свої.
О, пресвятий Миколаю,
Дай в подарунок мені
Маму як спати лягаю,
Тата побачити в сні.”
Темная ніч наступила,
Мами і досі нема,
Доця очей не стулила,
Мовчки сиділа сама.
Раптом почулось дитині
Хтось утішає її :
“ Ти не лякайся, я нині
Чув про страхи всі твої.
Щоби не бути слабою
Спати спокійно лягай,
Буду завжди я з тобою,
Ти це собі пам’ятай.
Ти, янголятко маленьке,
Тихо щоденно рости,
Сил набирайся швиденько,
Будеш красунею ти.”
Тільки краса урятує
Світ від загибелі цей,
Поклик любові почує
Й згине зла сила ночей.
І янголятко заснуло,
Бачила тата у сні,
Сонце в вікно заглянуло
Й зникли страхи всі нічні.
11.03.08.
Янголятко
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020701977
Свидетельство о публикации №113020701977
Рецензии