Не сумуй, Iване

Не сумуй, Іване,
Що живеш в столиці,
Що життя погане,
Не знайомі лиця.

Що в Стрию жить краще,
Там тебе всі знають,
Як зустрінуть завше
Щиро привітають.

Там й дешевша їжа,
Кава та горілка,
Краща в світі й свіжа,
Ще й своя говірка.

Звик до товариства,
Тут його не маєш,
Доленька барвиста
Тут тебе тримає.

Не бурчи, Іване,
На життя столичне,
Місто ж не погане,
Хоч тобі й не звичне.

Є тут і кав’ярні,
Добрі молодиці,
Краєвиди гарні
І привітні лиця.

Є й москальська мова
І важке повітря,
Проімперська змова
Й політичне вістря.

Стяги жовто-сині,
Гикавка бандитська,
Ось такі тут нині
Стольні справи зблизька.

Легене єдиний
На усю округу,
В затишок родинний
Не принось напругу.

Не тікай, мій друже,
Від дочки нікуди,
В самоті не дуже
Жити добре буде.
10.03.08.
    


Рецензии