Ангел

Сидів Ангел на горі і тихо плакав
Його сльози в землю глибоко текли.
І на тому місці серед снігу
Пишно білі лілії зросли.
Місяць дарував яскраве світло
Вітер грав мелодію в тиші.
І ніхто не знав чому так сумно
В Ангела заплаканій душі.
Він здіймав до Бога свої руки
Молитви постійно шепотів.
Крилами закривши своє тіло
Він тремтів…..так боляче тремтів.
Час ішов і дні ішли за днями
День та ніч мінялися дощем
А  на тій горі де сидів Ангел
Лиш горіла свічечка вогнем.

Ангели ніколи не вмирають
Ангели світилами живуть
Ангелів не можна ображати
Вони нас від горя бережуть
Ангели тримають нас за руку
На дорогу правильну ведуть
Коли сил немає вже піднятись
Ангели на крилах нас несуть
Ангели стирають наші сльози
Витирають ніжно їх з лиця
Ангели з любов»ю і до смерті
Бережуть скупі наші серця
Ангелів не можна ображати
Ангелів потрібно берегти
ви тримайте міцно їх за руку
Бо образившись він може і піти.
Ангели ніколи не вмирають
Ангели світилами живуть
Ангели тримають нас за руку
Ангели від горя бережуть!!!