Здаeться, в моiй головi хтось присутнiй...
Чи може це я у чиїсь голові?
Запалю цигарку – який він підступний…
І я вже не знаю – існую чи ні.
Я бачу бездомних, а де ж тоді мій дім?
Я дивлюсь на світ і не знаю хто автор.
У нас залишилося вісім хвилин
І я роблю видих, знесилений стартом.
Я усвідомлюю: це божевілля!
Реальність? Уява? Чи залишки снів?
Свідомості гра, наче сильне похмілля,
Від цьої непевності я майже здурів.
І пострілом раптом з’являється думка –
Шукаю я відповідь – марно, нема!
«Здається в моїй голові хтось присутній…
Запалю цигарку – затяжка – зима…
Свидетельство о публикации №113020710205