Над долиною туман

При  долині  кущ  калини,
Під  кущем  полин – трава.
Зграйка  пташок  полохливих
Тут  гніздо  своє  звила.

Під  калиною  зустрілась
Чорнобрива  з  козаком,
Гомоніли  і  любились,
Кохаючись  за  селом.

У  очах  веселка  грає,
Русу  косу  заплітає,
Для  неї  соловей  співає,
Дівча  щастя  виглядає.

Назбирала  милих  квіток,
Віночок  із  них  сплела,
Огортає  душу   смуток,
Довго  милого  нема.

Вже  і  сонце  заховалось,
Над  долиною  туман.
Серце  з  туги  розривалось,
Похиливсь  дівочий  стан.

Де  ж  ти,  голуб  сизокрилий,
Може  муки  десь  прийняв,
Чи  ще  любиш,  чи  покинув,
А  чи  іншу  покохав ?


Рецензии