Язик гостріше за ножі,
Б'є в серце все сильніш - я мовчу.
В собі тримаючи слова,
Яких казати геть не хочу.
Вже краще втримати в собі,
Все зло, що з часом накопилось,
Промовчу. Вислухаю всіх,
Та до низів їх - не захочу.
Плюють у душу. Та нехай!
Я сильна, витримати зможу.
Кажи, я слухаю, давай!
Я знати ВСІ дрібниці схочу!
До чого люди опустились,
Як низько впала їх душа..
Я витримаю все, клянуся,
Я зрозумію.. бо така.
Я так сваритись не люблю,
Ну чесно... ще й через дрібниці!
І після цього ніч не спиться,
І сон не сниться.. все не так.
Я так сваритись не люблю
© Copyright: Наталия Попп, 2013
Свидетельство о публикации №113020608565
Свидетельство о публикации №113020608565
Рецензии