Ти тільки подивися ким ми стали,
Ми ті, ким нас в дитинстві налякали,.
Відірвані від рук та навіжені,
Живі. Збентежені. Шалені.
В плейлисті грає тільки рок,
А в голові десь вітер свище,
ми ті, хто зважився на крок,
Що не веде до кладовища.
Не так, як ця нудна буденність,
Що всіх до гробу заганяє,
"піди туди, візьми ось те,
зроби отак, знайди ось це"
Та ну, я краще вже загину,
Чим оберу інакшу долю,
З середини керує мною,
Оця жага, жага до волі.
Живi. Збентеженi. Шаленi
© Copyright: Наталия Попп, 2013
Свидетельство о публикации №113020608387
Свидетельство о публикации №113020608387
Рецензии