У вічних роздумах весь час мине,
Хвилина за хвилиною зомліє
І той вогонь, що нам життя давав,
Колись затліє.
Не йди назад, бо все давно минулось,
В майбутнє не біжи – воно прийде!
Живи повільно і смакуй кохано,
Допоки в грудях дещо б'є.
Цілуй, бо це насправді круто,
Дивись на все очима дітвори,
В житті бувало море скрути
Та ти її перетерпи!
Якщо щось сталося, то це вже доля.
Коли чогось бажаєш, то візьми!
Буття не вічне, час кудись відходить,
Затліє враз... зомліє назавжди.
У вiчних роздумах весь час мине..
© Copyright: Наталия Попп, 2013
Свидетельство о публикации №113020608205
Свидетельство о публикации №113020608205
Рецензии