***

Блукає вітер по подвір*ю
Немов осліпший бандурист
Хмарками затуля сузір*я
З дерев здува пожовклий лист
Співає думи сумні свої
Питає щось у димаря
Не може він знайти покою
Бо загубив поводиря
По вікнах стукає в надії
Що відшука куточок свій
Ніхто - не відкрива, він далі віє
Як раптом десь почулось: "Стій!"
Лишень на мить він зупинився
Не чуючи не рук, не ніг
Як бандурист той з шляху збився
Й обернувся в білий сніг
Тепер він теж співа, однак інакше
Ще більше болі, лиш гучніший свист
Знайшов поводиря той заблукавший
Той заблукавший сліпий вітер-бандурист...


Рецензии