Неминуче проходить час...

Пролетіло немало літ з щасливого дня весілля –
Стрімкий, пташиний політ, любові невичерпне зілля.
Тільки вчора була фата, рідні й гості кричали „гірко”,
І закохана молода чула ніжне: „Моя ти зірка...”
Неминуче проходить час, половина життя прожита.
Шлюб – це гра в преферанс, козир є – карта бита.


Рецензии