Стовповий шлях куриться вгору,
теля на вигоні реве.
Куди б не глянув ясним зором –
там юність пройдена живе.
До болю рідна кожна шпарка,
старенька лава у воріт.
Початок літа, дуже жарко,
від зелені крутив живіт.
Завжди раділи першій стежці
після весняних холодів,
Цікавій, мальовничій книжці,
серпневим пахощам садів.
Надворі травень, сонце сяє,
надвечір сходились в кущі.
І той, хто картуза не має –
долонями ловив хрущі.
Веселі новорічні святки,
сім’я збиралась за столом,
Ходили по селу колядки,
бажали щастя під вікном.
Так швидко промайнули роки,
уже і син не гра в „кози”.
Як і тоді, весняні соки
на землю капають з лози...
Дитинство
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113020604743
Свидетельство о публикации №113020604743
Рецензии