Морозні та дзвінкі січневі ночі,
Стріляє в річці лунко лід.
Вовка голодного зелені очі
Вишукують на заметілі слід.
Із логова підняв нестерпний голод,
А в полі чисто, й місяць, як осліп.
Навіть під шкіру дістає собачий холод,
Трюхика вовк до тогорічних кіп.
Може, хоч там сховався дурний заєць,
Чи старий лис полює на мишей.
Схопить свиню б, там жиру в палець.
Поїсти досхочу, а не ганять вошей.
Уже старі і мляві ноги,
І зір такий, як у крота.
І часто уступить дорогу
Приходиться, де сила молода.
Старий вовк
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113020604693
Свидетельство о публикации №113020604693
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.