Просто слово

Найперше в  Бога  було  Слово,
По – божому  й  заради  Бога:
У  спілкуванні  з  ним  щаслива  мить.
Та  за  непослухи  - його  карання,
Щире каяття  й    святе  прощення:
Тут  як  Всевишній  повелить.

Слово,  як  засіб  спілкування,
Натхнення,  ніжності,  бажання,
У  думку,  вірш,  до  серця  спішить.
Слово,  як  знаряддя  покарання,
Презирства,  гніву  чи  знущання
Летить,  щоб   душу  спопелить.

Дитя  завжди  боїться  побиття,
Жінка  тремтить  усе  життя, 
Коли  чоловік  на  неї  піднімає  руку .
Як  в  домі  батьки  матюкають, 
Пальцем  нікого  не  чіпають -
Серце  болить  і  душа  терпить  муку.
   
Добро  і  зло  в  твоєму  слові,
То  ж  будь  завжди  готовий
За  сказане  всяк  час  відповідати:
Перед  минулим,  сучасним  і  майбутнім,
Малим,  старим,  слабким,  могутнім,
То  ж  думай  перше,  чим  сказати!
       


Рецензии