Не дивися сердито на мене,
Не сваритися нині прийшов,
У це лагідне літо зелене
Саме час для примирних розмов.
Що із того, що ми посварились,
Ми же друзі, а не вороги,
Хоч образу казати навчились –
Тут не буде моєї ноги.
Ми чомусь розуміть перестали,
Що у кожного думка своя,
Поважать один одного мали,
Та ми чули лише своє я.
Як на мене розумно я думав
І розважливо теж говорив,
Та черв’як гоноровості хрумав,
Ну, навіщо це я уступив.
Мов цим вчинком себе я унизив,
Показав свій характер м’який,
Та мій розум знайшов вихід з кризи
І він в цьому єдино правий.
15.07.08.
Не дивися сердито
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020602257
Свидетельство о публикации №113020602257
Рецензии