Здавалося, що ніч минає,
Що зійде українське сонце,
Та й досі рабська ніч триває,
Де ж ти, гетьмане оборонце.
Коли ж ти прийдеш ніч розвіять
І запалити сонце наше,
Ти нам потрібен, щоби діять,
Щоб згуртуватися найкраще.
Нарешті, щоб в своїй сторонці
Скрізь українці панували
І щоб немов роса на сонці
Триглоди зайди геть пропали.
І щоб партійні бізнес клуби
Ніколи нас вже не дурили,
Повириваймо їхні зуби –
Усе, що в нас за гріш купили.
Та темна ніч нас й далі давить,
Все українське зневажає,
А зайд немов малечу бавить
Та ще й веселої їм грає.
11.10.08.
Здавалося
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020602239
Свидетельство о публикации №113020602239
Рецензии