Пригода

Йшла корова через міст,
Круті роги, довгий хвіст,
А за нею човгав дід
Зовсім босий, без чобіт,
У руці тримав ціпок,
Сивий, зморщений дідок.

А за ним бабуся йшла,
Гусака на борщ несла,
Той щодуху герготів,
Повідомити хотів,
Що він жити хоче ще
Й не дружити із борщем.

На старенькому містку
Провалились  всі в ріку,
У корови зломивсь ріг,
Утопитись дідок міг,
Та вхопився за хвоста,
Мабуть, житиме до ста.

Дід лишився без ціпка,
Бабця та – без гусака,
Всі дістались бережка,
Врятувала їх ріка,
Навіть того гусака,
Що тривожно герготів,
Умирати не хотів.


По старенькому мосту
Не давай ходить скоту,
Ні бабусям, ні дідам,
Не ходи ніколи й сам,
Бо розвалиться й тоді
Будеш плавать у воді .

Розібрали міст старий,
Будуватимуть новий,
Поки ходять усі в брід,
І корова, бабця й дід,
Не лякає їх ріка,
Лиш пригода ще така.

В світі автором пригод
Найчастіше є народ,
Той моста не обновив,
Абияк той щось зробив,
Думав, може зійде й так,
Дав пригоді вірний знак.

В світі повному пригод
Проживає скрізь народ,
Потрапляючи у них,
Лає чорно усіх тих,
Що нехлюйство проявив
Й небезпечним світ зробив.

Як би знати наперед
Де загроза, а де мед,
То жили б чимало літ
Без пригод, нещасть і бід,
Поки й досі так не є
Бережи життя своє.
14.09.08.