Як сумно іноді буває ,
Коли сидиш вдома один ,
Коханої поряд немає ,
З вулиці чутно гул машин.
А якщо просто полетіти ?
Зірватись з місця й у блакить!
Змусити світ увесь зомліти,
Хоча б на цю маленьку мить.
Я полетів би десь далеко,
Пізнав би світ,його скарби,
Потрапив би в якусь халепу,
Адже без цього нікуди.
Та потім знов зірвався б з місця,
І полетів би в височинь.
Дивився б на зелене листя,
Та океанів диких синь.
Втомившись,повернувся б я
До рідного теплого дому.
І зрозумів би , що життя ,
Можна змінити лиш самому.
Полiт
© Copyright: Ваня Громяк, 2013
Свидетельство о публикации №113020610777
Свидетельство о публикации №113020610777
Рецензии