Розплела наречена коси, розчесала тонким гребінцем
І ступила у вранішні роси, погулять перед шлюбним вінцем.
Це остання дівоча година, безтурботне, веселе життя.
А назавтра – мужня дружина, і назад вже нема вороття.
І дай Бог, щоб сплелися долі, й розуміння було в сім’ї.
Треба з’їсти немало солі, поки виростуть діти малі.
Розплела наречена коси...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113020506968
Свидетельство о публикации №113020506968
Рецензии