(Майже з Івана Франка)
Ти, друже, любиш владу
В державі, в собі, в домі
За цинізм, за зраду,
Знущання по – живому.
Не бачиш голодомору,
Не визнаєш геноциду,
Коли з кожного двору
Тягли навіть обіди.
Все під чисту забрали,
Військами оточили,
Щоб мерли чи конали –
За межі не пустили.
А зараз ти вже дзвониш
Для Неньки Піночета,
Бо там лягли мільйони,
Тут буде кілька тисяч.
Достойні йдуть нащадки,
Влада завжди любима,
Чи світові порядки,
Чи кримінальна сила.
Нічого не навчився,
Не чув і не побачив,
Хоч у свій час опікся,
І всім життям завдячив.
Хай хата буде скраю,
Хай інші будуть вади,
В усі часи - не вітаю
Чужу мені владу!
Ти, друже, любиш владу
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №113020503189
Свидетельство о публикации №113020503189
Рецензии