За межею

У далекій космічній безодні,
За межею уявлень і знань
Не відома нікому сьогодні
Є планета без ранків й смеркань.

З протилежних боків вічно сяють
Над планетою сонечків два,
Вічний день, вічне літо всі мають,
Вдосталь їжі та вдосталь питва.

Свою доленьку не проклинають,
Всі у злагоді й мирі живуть,
Від кохання буває страждають
Та добродієм кожного звуть.

Всі морально й фізично здорові,
Не хворіють і довго живуть,
Бо умови буття там чудові,
Тож і стогону люду не чуть.

Я жалкую, що це так далеко,
Я жалкую, що це не у нас,
Де чатує завжди небезпека,
Інший світ, інший люд, інший час.
20.01.09.


Рецензии