Усмiшки
Ти нездригаючись іди,
І хоч лежатимуть вони болотами,
Сміливим будь, таким геть близько до мети.
У день похмурий посміхайся,
Даруй всім радість в хмарний день,
Знайди зерно, в пісок вростайся,
Співай мандруючи пісень.
Дорогами забутими і новими
Далі упевнено крокуй,
Дорогами плескими й терновими
Ти всім те щастя подаруй.
Може то будуть діти малії,
Чи може люті вороги,
Не обійди і їх, хоч ноги всталії,
Усім натхнення подари.
Як не натхнення, хоч краплиночку,
Себе хоч трішечки віддай,
І рознесешся по всіх закутках,
І буде серцю теплий май.
І будеш у серці ти у кожного,
Бо і в дітей і в ворога усмішка є твоя,
І вже не буде більш заможного,
Як та душа, що в тобі розцвіла.
Ти зникнеш, усмішки зостануться,
Тебе не буде, а вони горять.
Й твої нащадки до наслідства вернуться,
Щоб твої усмішки усім розповідать.
Свидетельство о публикации №113020501614