все ж, я чекаю тебе
Божевільне бажання тієї,
Яка вчасно не зрозуміла,
Яка за сліпотою не побачила,
А глухотою не почула,
Як власне щастя «взула»,
Зв’язала у вузол щастя своє…
Пройшло триста ночей,
Пройшло триста снігів,
Триста капель сліз здавила у горло…
Розтопило сонце озеро снігів…
Надовго.
Знову розцвіте, знову дощ піде,
Все верне назад по законам світу.
По законам космосу я знайду тебе,
По законам хаосу це не скоро буде…
Але коли станеться,…і якщо ще ждатиму,
То непевним поглядом перше огортатиму…
Та пізніше, мабуть, усміхнутись треба,
І під теплим небом ніжно цілуватиму!
24.03.11
Свидетельство о публикации №113020400076