Там де Серет
Між пагорбів шукає собі шлях…
В затишнім лоні матінки природи –
«замріяні» Улашківці лежать…
Там над Серетом вранішні тумани,
Мов чаклуни, що вийшли із води…
Узявши вудки, банку з черв’яками,
Погожим ранком я спішив туди,
Де під вербою, ген за перекатом,
Є тихе плесо – рай для карасів…
Там поплавок пірна… танцює… пада…
Клює карасик – радість на Душі…
Ба чути гамір… то мої дівчатка…
-«А мы папуле завтвак пвинесли…
А ты поймал?.. а покажи… а сколько?» -
І на Душі - веснянки зацвіли…
А вдома тесть… чекав… така нагода…
В цій справі в нього є свій інтерес: -
«Ну що впіймав?.. а риба любить «воду»…
Я до Мар’яна…» - і миттєво щез…
І суть не в тім, не в випитій чарчині -
А в спілкуванні, в щирості Душі…
Тому і пам’ятаю я понині –
Улашківці … Серет… і карасів…
02. 02. 2013 р.
Свидетельство о публикации №113020405838
ми вихідні відпочивали в горах (Карпати),там теж р.Серет,можливо це одна
і таж річка!Мені дуже приємно читати було ваші вірші,а ще ви земляк моєї
мами,вона із Христинівки Черкаської обл.!Рада такій зустрічі!
З повагою Ліда!
Лидия Елена 21.10.2014 14:31 Заявить о нарушении
Дуже вдячний Вам та радий знайомству. А ще вітання мамі.
З повагою, Дмитро.
Дмитрий Демуз 22.10.2014 13:28 Заявить о нарушении
Ми живемо в Чернівцях,можливо це інша,вона тече поблизу
Мигово,там туристичний комплекс!Приємно спілкуватися
з вами!!!З повагою,
Лидия Елена 22.10.2014 14:48 Заявить о нарушении