Вечірня зоря виступає, в степу прилягла тишина,
Цвіркун все на скрипочці грає, в темряві нічна сивина.
А перепел кличе, гукає, запрошує спати вночі.
Цар-місяць на трон заступає, агукають в хащах сичі.
Ця ніч для кохання і зваби - Івана-Купальськая ніч,
Просити пощади не треба, від серця загублено ключ.
Душа незакрита тріпоче, як ніжний, осиковий лист.
І чути, і вірити хоче, що хтось відгукнеться на клич.
А вранці, як ляже роса - цілющі і квіти й трава,
В дівчини по пояс коса, чар-зілля вона прихова...
Нiч на Iвана Купала
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113020404972
Свидетельство о публикации №113020404972
Рецензии
Очень понравилось стихотворение,своим волшебством и чарующими красками, с уважением, Наталья.
Наталья Беляева Ерух 08.02.2013 19:45 • Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 08.02.2013 19:45 • Заявить о нарушении