Пророк

Вставай  сміло  й  трудись.  Життю  в  очі  дивись.
Йди  у  люди,  в  суди  й  пересуди.
За  бажанням  женись.  З  усім  світом  любись.
Бо  без  тебе  і  світу  не  буде.
На  війну  ти  прийшов,  знять  облуду  з  оков,
Правду  дати  й  брехню  розвінчати,
Світ  являти  в  вікні,  і  співати  пісні,
І  любить,  і  пестить,  і  картати.
Прийшов  нізвідки  й  сам  підеш  внікуди,
Але  слід  на  землі  буде  жити,
Писати  історію - важка  категорія,
Та  в  стократ  її  тяжче  творити.
Йдуть  весняні  громи.  Сняться  віщії  сни.
Ожива  все,  бруньки  наливає.
У  зітханні  зими  чути  подих  весни,
І  початку  й  кінця  в  цім  немає.
Світлий  день  настає.  Думка  в  муках  встає,
Будить  щастя,  життя  навіває.
Ще  не  все  у  нас  є,  ще  болить  за  своє,
Знайде  той,  хто  лиш  завжди  шукає.
Відспівали  півні  і  погожії  дні
У  поля  і  в  діброві  розкішні
Подих  волі  несуть  у  незвідану  путь,
Де  фатою  укриються  вишні.
Соловей  заспіва.  Шовком  стане  трава, 
Цвітом  синім  в  саду  яблуневім,
Привітають  його  та  приймуть  за  свого
В  краю  ріднім,  багатім,  чудовім.
Озоріння  зійшло,  музу  й  дух  завело,
В  трудах  радість  на  тебе  налинула,
Можеш – твори  добро,  а ні – не  роби  зло,
Щоб  душа  твоя  не  загинула.
Скрізь  правда  панує,  чи  кривда  лютує,
А  в  тобі  звучить  веління  Боже,
Воно  спонукає.  Того,  хто  ціну  собі  знає
Ніхто  вже  принизить  не  зможе.
Що  зробив  чи  що  взнав,  лиш  про  те  написав,
Що  відчув,  пережив,  чи  побачив,
Лише  правду  малюй,  навіть  кривду  шануй,
Бог  все  бачить  і  щиро  віддячить.
То  ж  твори  й  не  журись,  лише  Богом  клянись,
Бо  без  честі  Пророк  тільки  дома.
У  творінні  краса  на  землі  й  небесах -
Для  Пророка  це  є  аксіома.