Їхали до Умані козаки на службу
І співали козацькі пісні,
Про долю, чоловічу дружбу,
Славою повиту в нелегкій борні.
Згадують родину і коханих,
Як цвіте калина за селом.
Де краєвиди мальовничо-гарні,
Перед очима вишня під вікном.
Читає мати Богові молитву,
Просить за синів його вона,
Щоб надав їм сили на битву,
Як почнеться кривава війна.
У вирії подій, що відбулися,
Про них ми пам’ятаємо усе,
Як за волю битися зійшлися,
Правду і кривду той час несе.
Про це нащадкам треба говорити,
Про перемоги і поразки козаків.
Їм необхідно правду всю пізнати
За них нащадок щоб радів.
Ідуть роки,хвилюють душу,
Про козаків не згадувати гріх.
Віддати шану,славити їх мушу,
Не забувати ми повинні їх.
Козацька доля
© Copyright: Борис Мохонько, 2013
Свидетельство о публикации №113020403728
Свидетельство о публикации №113020403728
Рецензии