Після дощику в четвер
Оженився я раптово
І пригадую тепер
Як було тоді чудово.
Жінка справна, молода
Не бурчить й мене не лає,
Люди кажуть – золота,
А як робить, то співає
Промайнуло двадцять літ,
Докорінно все змінилось,
Вже не милий мені світ,
Жінка злюкою зробилась.
Десь затримався – бурчить,
Друзів і футбол мій лає,
Треба вдома щось робить,
Каже, а він все гуляє.
А сама як десь піде,
Язиком півдня проляпа,
Не знайти її ніде,
Хоч вставляй їй в рота кляпа.
Як десь вип’єш, вдома гвалт:
«Знову з друзями напився»,
А поводиться на кшталт
Прокурора, що сказився.
Якби знати наперед,
Що любов, то тільки слово
Й манить нас як муху мед,
Не женився б я раптово.
23.04.09.
Раптово
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020402214
Свидетельство о публикации №113020402214
Рецензии