Острів любові в кожного свій:
в кого маленький і нестійкий.
В іншого він величезний, як море,
разом і радість, і шторми, і горе.
Є ще безлюдний острів любові
без нарікання, злоби і крові.
Острів незаймання, думки і мрії,
де не бриніла сльоза ще на вії.
Вічнозелений острів кохання,
двох невгамовних сердець поєднання,
В бурях людських почуттів і незгоди
він, як маяк в нестійкої погоди,
Світить для двох заблукавших людей,
вказує путь до коханих очей.
Є неприступний острів кохання,
цноти дівочої, ласки й бажання.
Там, за високими скелями й лісом
тішиться Відьма напомацки з Бісом.
Острів любові, час наступає,
він в материк величезний зростає.
І в поєднанні закоханих душ
плодиться, квітне, буяє чимдуж.
Острiв любовi
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113020400124
Свидетельство о публикации №113020400124
Рецензии
Мені здається, що у Вас великі творчі здібності, але Ви ще не відточили свою майстерність. Але неодмінно грані таланту з часом заіскряться... Успіхів!
Бурчак Ворожбянский 10.02.2013 14:23 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 10.02.2013 14:23 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.