Все реже думаю о том... перевод на украинский

 «Все реже думаю о том...» (Давид Самойлов,
Все реже думаю о том,
Кому понравлюсь, как понравлюсь.
Все чаще думаю о том,
Куда пойду, куда направлюсь.
Пусть те, кто каменно-тверды,
Своим всезнанием гордятся.
Стою. Потеряны следы.
Куда пойти? Куда податься?
Где путь меж добротой и злобой?
И где граничат свет и тьма?
И где он, этот мир особый
Успокоенья и ума?
Когда обманчивая внешность
Обескураживает всех,
Где эти мужество и нежность,
Вернейшие из наших вех?
И нет священной злобы, нет,
Не может быть священной злобы.
Зачем, губительный стилет,
Тебе уподобляют слово!
Кто прикасается к словам,
Не должен прикасаться к стали.
На верность добрым божествам
Не надо клясться на кинжале!
Отдай кинжал тому, кто слаб,
Чье слово лживо или слабо.
У нас иной и лад, и склад.
И все. И большего не надо.

«ВСЕ РІДШЕ ДУМАЮ ПРО ТЕ ...» (вільний переклад П.Голубкова)

Все рідше думаю про те,
Кому я до вподоби здамся.
Частіше думаю, проте,
Куди піду, куди подамся.

Хай ті, хто кам'яно-тверді,
Ладні усезнанням пишатись.
Стою я. Втрачені сліди.
Куди піти? Куди податись?

Де шлях між добрими і злими?
Де світло й темрява межують?
І де він, цей світ особливий,
Де вади розуму вгамують?

Коли оманлива зовнІшність
Бентежить абсолютно всіх,
То де ж ці наші мужність, ніжність,
Що найвірніші з наших віх?

 «Священній злобі» в світі – ні!
Священна - не буває злоба.
Нащо багнету на вІйні
Ми уподібнюємо слово!

Хто силу дав своЇм словам,
Торкатись не повинен сталі.
На вірність добрим божествам
Не треба клястись на кинджалі!

Віддай кинджал тим, хто слабкий,
Чиї слова не йдуть до неба.
Бо це і лад, і склад не твій.
І все. І більшого не треба.