Залишись у мо му житт

ЗАЛИШИСЬ У МОЄМУ ЖИТТІ

Залишись у моєму житті ясна зоре
Крізь зимову скаженість не йди у минуле
Бачиш знову весна розмальовує гори   
І здається вітри уві сні потонули

Повтікали за обрій змарнілі хуртечі 
До розпатланих хмар підіймається погляд
Ніби серце чекає на бажані речі
Певно прагне відчути нестримне твій догляд

Залишись як веселка осяйна грайлива
У мінливій блакиті притулку могутніх   
Нехай барви твої наче ранішня злива
Попіл суму змивають з облич десь присутніх

Чуєш шепіт струмків холоднавих безвадних
Котрі з гойних джерел почали довгі мандри
Мов швидкі каравани надій безпорадних
Із чаклунством сплелися у долі меандри

Височінь випромінює чистість прозору
Сповиває гаї у мереживо зникле
Не затисне очей чесних кігтями горе
Доки поряд твої бережуть щастя стигле

Чарівні прихистили смарагдовий пломінь   
Рідні очі ви є моїх тижнів спокуса
Радість та доброта хай нагадують повінь
Коли знову я в очі твої увірвуся 

Доторкнусь обережно до теплої вроди
Як торкається промінь беззахисних квітів
Як долоні криниці опісля пригоди 
Хай несе у твій край крила тихих привітів

І садами розплескується янтарева
Свіжа музика півдня з рос виснуть намиста
В оксамит пелюстків одяглися дерева
Завітали істоти з казкового міста

Так колись в мою мрію і ти завітала
Весняною авророю синім метеликом
Та життєвої скрути вузли розв`язала
Не дала бути лихові віри суперником 

Тож лишись у моєму житті і надалі
Як лелека на білій оселі затишній
Закликай на подвір`я дива небувалі
Віджени від майбутнього присмерк колишній

Як дитяті неси зерна знань невгасимих 
Зітри болю ознаки німі рушниками
Котрі не із ниток а з сюжетів родимих
Залишися ж у них та не скута роками…

© A.VENETUS.