Хата

У селі стояла хата,
Повмирали хазяї,
Ненажерлива громада
Розібрала геть її.

Через рік онук з’явився
Тих померлих хазяїв,
Він на спадок подивився
Й на пеньочок аж присів.

Що ж ви люди наробили,
Розібрали спадок мій,
Чи цьому вас в церкві вчили,
Що вчинили цей розбій.

На його палку промову
Всі сусіди ні чирчик,
Знали розберуть ізнову
Тільки б десь хазяїн зник.

Научали змалку мати
Не убий і не кради,
Гріх чуже тягти до хати,
Призведе це до біди.

Та хто слухає це нині,
Світ в гріховному куті,
Кожен злодій в Україні
Пнеться завше у святі.
12.10.09.


Рецензии