1. Чому люди не птахи?
Чому вони не літають?
Чому не спішать у далекі края?
Я була б синицею,
Але жаль я це знаю.
Людям потрібно лише журавля.
2. Летіла б я високо,
Летіла без краю,
Знялася у небо, де хмари оті,
Ті хмари , що зранку ще світ закривають.
Що прячуть зірки у далекій пітьмі.
Нажаль я не птах.
Та і крил я не маю.
Щоби полетіти за горизонт,
Я маю лиш душу, і нею літаю.
Та люди бачать в цьому лиш понт.
3. А інколи хочеться,
порозмовляти з вітром.
Відчути світанок і вечір на смак.
А інколи хочеться,
Про справи забути,
І полетіти, як птахи летять.
Душа проситься в небо, вона хоче відчути,
Відчути зірки у долонях своїх.
Я так би хотіла у хмарах тонути,
У небі я бачу море утіх.
Подаруйте крила
© Copyright: Старлинг Марианна, 2013
Свидетельство о публикации №113020100978
Свидетельство о публикации №113020100978
Рецензии