Холодний яр у лісі мліє,
Де дуб прадавній зеленіє,
Де Коліївщина гострила
Свої сокири, коси, вила
На захист вольностей колишніх,
Щоб ворогів своїх понищить.
Тут гуртувалися загони
І, помолившись, били в дзвони,
Гукали люд чужинців бити,
Їм не давати зло творити,
Бо зайди звикли грабувати,
Чуже до себе загрібати,
Ще й із селянства глузувати,
Що загнуздали їх мовчати,
Та дуже помилялися вони,
Ще накладуть лайно в свої штани.
Тут у двадцятому столітті,
При більшовицькім лихолітті,
Була республіка свободи,
Тут, подолавши всі незгоди,
За віру нашого народу
Стояли на смерть за свободу
Загони дійсних патріотів,
Не власники земель й заводів,
Що повтікали геть з країни,
З розтерзаної України.
Холодний яр ще зберігає
Багато таємниць і знає,
Що він в пошані у народу,
Бо ми козацького ще роду
І вороги відродження й весни
Ще накладуть лайно в свої штани.
27.02.10.
Холодний яр
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113020102126
Свидетельство о публикации №113020102126
Рецензии